Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.02.2017 року у справі №906/465/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 906/465/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Швець В.О., Данилова М.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016у справі № 906/465/14 Господарського суду Житомирської областіза позовомКлінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справамидоТовариства з обмеженою відповідальністю " СТС - Генпідряд"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне управління справамипростягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивачане з'явився- відповідача Горбатенко В.А.третьої особиЛєдвовк Е.В.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року Клінічна лікарня "Феофанія" Державного управління справами звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Генпідряд" про стягнення 2 055 368,00 грн. збитків, завданих неякісно виконаною роботою.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.09.2015 (суддя Кудряшова Ю.В.), у даній справі в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Павлюка І.Ю., суддів Демидюк О.О., Савченко Г.І.), зазначене рішення скасовано в частині відмови у стягненні 1 011 306,00 грн. збитків, завданих неякісно виконаною роботою. Резолютивну частину рішення викладено у такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м.Радомишль, вул.Котовського, 35, ідентифікаційний код 32375423) на користь Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами (03680, м.Київ, вул.Заболотного, 21, ідентифікаційний код 05415792) 1011306,00грн. 00коп. збитків, завданих неякісно виконаною роботою, та 20226грн. 12коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 5097грн. 45коп. витрат за проведення судової експертизи.

3. В решті позову відмовити."

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, ТзОВ "СТС - Генпідряд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Клінічна лікарня "Феофанія" Державного управління справами не скористалась правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 17.09.2012 та 27.11.2012 між КЛ "Феофанія" ДУС (замовник) та ТзОВ "СТС-Генпідряд" (підрядник) у відповідності до Закону України "Про здійснення державних закупівель" укладені (підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток) три договори підряду на виконання наступних робіт, а саме:

- договір № 807 від 17.09.2012 на виконання робіт з капітального ремонту патолого-анатомічного корпусу КЛ "Феофанія" ДУС, що (далі - договір 1)(т.1 а.с. 12-16);

- договір № 808 від 17.09.2012 на виконання робіт з капітального ремонту клубу-їдальні КЛ "Феофанія" ДУС (далі - договір 2)(т.1 а.с. 66-70);

- договір №1045 від 27.11.2012 на виконання робіт з капітального ремонту фасаду патолого-анатомічного корпусу КЛ "Феофанія" ДУС (далі - договір 3)(т.1 а.с. 104-108).

Пунктом 1.1 зазначених договорів, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати та здати у встановлений договорами строк роботи з капітального ремонту до 31.12.2012 згідно з графіком виконання робіт п.5.2 договорів.

Розділом 2 вказаних договорів сторони узгодили якість робіт, зокрема п.2.1 встановили, що підрядник повинен виконати передбачені цими договорами роботи, якість яких відповідає наступним умовам:

2.1.1. підрядник гарантує можливість безперебійної і нормальної експлуатації об'єкту протягом 2-х років з моменту підписання замовником акту приймання виконаних робіт.

2.2 в гарантійний період підрядник за власний рахунок та в найкоротшій термін буде ремонтувати будь-який дефект чи недолік, якщо пошкодження виникло через погану якість матеріалу, неякісне виконання робіт та не є результатом дії непереборної сили, недбалості або навмисного пошкодження з боку персоналу замовника.

2.3 якщо в роботах, які виконав підрядник, виявлені будь-які недоліки, недоробки, застосовують наступну процедуру:

2.3.1 замовник сповіщає підрядника про недоліки, недоробки або дефекти протягом 3-х (трьох) днів з дня виявлення.

2.3.2 протягом 3-х днів з моменту отримання повідомлення підрядник направляє представника, який разом з представником замовника визначає сутність недоліку, недоробки або дефекту та ступінь відповідальності за нього зі складанням сумісного протоколу. Якщо підрядник у встановлений термін не направить свого представника, висновки замовника будуть остаточними та обов'язковими для підрядника.

Пунктом 3.1 договору 1, сторони погодили загальну вартість робіт та витрат по даному договору, згідно договірної ціни (додаток №3 до даного договору), у сумі 4 052 032, 80 грн. та податок на додану вартість - 675 338, 80 грн.

Пунктом 3.1 договору 2, сторонами погоджено загальну вартість робіт та витрат по даному договору, згідно договірної ціни та кошторисів (додаток №1 до даного договору) у сумі 2 794 682,00 грн. та податок на додану вартість - 465 780,33 грн..

Також, відповідно п.3.1 договору 3, загальна вартість робіт та витрат по даному договору, згідно договірної ціни (додаток № 3 до даного договору) складає 2 935 166,40 грн., у тому числі податок на додану вартість - 489 194,40 грн..

Згідно п.п.7.4 договорів 1, 2, та п.7.1 договору 3, підрядник виконує роботи відповідно до кошторисної документації та будівельних норм і правил.

Відповідно до п.7.5 договорів 1, 2 приймання фактично виконаних обсягів робіт оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ - 2В) і довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ - 3), які підрядник не пізніше 22 числа звітного місяця оформлює і передає для перевірки та підписання уповноваженому представнику замовника. Замовник протягом 5-ти робочих днів перевіряє акти приймання на предмет відповідності їх фактичним обсягам і витратам, підписує та передає підряднику оформлені акти приймання виконаних підрядних робіт, або у той же строк доводить до відома підрядника про відмову в оформлені актів приймання підрядних робіт, вказавши обґрунтовану причину відмовлення.

У відповідності до п.п.7.6, 7.7 договору 3, приймання виконання робіт здійснюється за актами (форма №КБ-2в) і довідками (форма №КБ-3), що складаються підрядником та передаються замовнику у 4-х примірниках протягом 3-х (трьох) робочих днів після завершення виконаних робіт; замовник протягом 3-х робочих днів з дати отримання вищезгаданого акту і довідки розглядає їх, підписує або ж повертає підрядником із мотивованими зауваженнями щодо недоліків у виконаних роботах. Недоліки усуваються підрядником протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення від замовника.

Пунктами 11.1, 11.4 договорів 1, 2, 3 сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання договорів сторонами підписано акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в (а.с.23-65, 83-103, 118-118-124, т.1) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с.22, 82, 117, т.1).

Пізніше, керівниками будівельних служб виявлено приховані недоліки, які неможливо було виявити під час приймання робіт, про що сповіщено ТзОВ "СТС - Генпідряд" листом №1-05/63а від 15.01.2013 з проханням усунути виявлені недоліки по якості виконаних робіт (а.с.143, т.1).

Листом від 21.01.2013 № 2101/13 відповідач гарантував позивачу усунення виявлених недоліків протягом місяців (а.с.145, т.1).

Також судами встановлено, що ТзОВ "СТС - Генпідряд" зобов'язання усунути недоліки роботи не виконало, в результаті чого 03.12.2013 КЛ "Феофанія" ДУС за участю керівників будівельних служб складено акти неякісно виконаних робі, згідно яких визначено суму заподіяних збитків в розмірі 2 055 368,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договорами підряду №807, №808, № 1045 та не усунув недоліків неякісно виконаних робіт, що і стало підставою для звернення КЛ "Феофанія" ДУС до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заподіяних збитків у розмірі 2 055 368, 00 грн.

11.06.2014 місцевим господарським судом було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, згідно якого виявлено пошкодження, але зважаючи на експлуатацію об'єкта та давність виконаних робіт не визначено, чи є вони результатом їх неякісно виконаних робіт. Висновок зазначеного експертного дослідження від 09.07.2015 № 7902/14-43/11997/15-43 міститься в матеріалах справи (т.2 а.с. 61-141).

До матеріалів справи також залучено висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.06.2016 № 23620/23621/15-43, призначеної ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2015, відповідно якого розмір вартості завданих збитків неякісно виконаною роботою по договору № 807 від 17.09.2012 становить 537 668,00 грн., а по договору № 808 від 17.09.2012 - 473 638,00 грн. (т.3 а.с. 98-125).

Приймаючи рішення про стягнення збитків, завданих неякісно виконаною роботою в сумі 1 011 306,00 грн., апеляційний господарський суд виходив з висновку експертного дослідження від 17.06.2016 №23620/23621/15-43, який визнаний судом як належний та допустимий доказ у справі. За висновком апеляційної інстанції, доведеною позивачем сукупна наявність всіх елементів складу правопорушення, зокрема, протиправної поведінки, що полягає у порушенні договірних зобов'язань щодо неналежного виконання робіт за договором, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Висновок апеляційного господарського суду колегія вважає достатньо обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що: строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до ст.857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами ст.859 ЦК України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам ст..857 ЦК України протягом усього гарантійного строку.

Відповідно до п. 107 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві затвердженими постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

Також, п. 2.3 договорів 1, 2, 3, сторони погодили порядок дій при виявленні дефектів чи недоліків, у тому числі домовились, якщо підрядник у встановлений термін не направить свого представника, висновки замовника щодо визначення сутності недоліку, недоробки або дефекту та ступінь відповідальності за нього будуть остаточними та обов'язковими для підрядника.

Судами встановлено, що 15.01.2013 КЛ "Феофанія" ДУС надіслано ТзОВ "СТС - Генпідряд" лист №1-05/63а від 15.01.2013 з проханням усунути виявлені недоліки по якості виконаних робіт та відповідач не виконав гарантованого листом від 21.01.2013 №2101/13 обіцянки. Інформації щодо направлення представника відповідача для виконання п.2 договорів підряду, матеріали справи не містять.

Отже, здійснюючи перевірку якості виконаної роботи підрядника - відповідача, представниками позивача 03.12.2013 було складено акти неякісно виконаних робіт, згідно яких визначено суму заподіяних збитків в розмірі 2 055 368,00 грн.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

Відповідно висновків додаткової судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.06.2016 №23620/23621/15-43, загальна сума збитків завданих КЛ "Феофанія" ДУС становить 1 011 306,00 грн.

За приписами ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України); правові наслідки, зокрема, такі як відшкодування збитків настають у випадку порушення зобов'язання (ст.611 ЦК України).

Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Так, в силу ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч. 2 цієї норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Отже, на підставі аналізу сукупності поданих до матеріалів справи доказів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення збитків у сумі 1 011 306,00 грн.

Колегія вважає, що апеляційний господарський суд, керуючись визначеними процесуальним законом повноваженнями, правомірно змінив рішення місцевого господарського суду, як таке, що прийняте при неповно з'ясованих обставинах справи.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до вимог статті 43 ГПК України, судом апеляційної інстанції дана належна правова оцінка сукупності поданих до матеріалів справи доказів з правильним застосуванням до спірних правових відносин норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, відсутні.

Посилання в касаційній скарзі на відсутність обґрунтованого розрахунку сум, згідно односторонньо складених дефектних актів колегія вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки згідно експертного дослідження від 09.07.2015 №7902/14-43/11997/15-43, окремі роботи, які внесені до актів приймання виконаних робіт визначено, як фактично не виконані, а розрахунок збитків позивача, перевірений судом апеляційної інстанції, є арифметично вірним та таким, що відповідає умовам договору та вимогам діючого законодавства.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судом апеляційної інстанції, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 у справі № 906/465/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і В. О. Швець

М. В. Данилова